Штрафи на працівників

Штрафувати працівників — порушення закону. КЗпП забороняє карати на гроші як за дрібні порушення дисципліни, так і за серйозні проступки.

Роботодавці дедалі частіше розробляють власні «системи штрафів» і навіть фіксують їх у колдоговорі або в трудовому договорі з працівником. Але юридичної сили це не має. Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, недійсні (ст. 9 КЗпП). Тож недійсними будуть всі норми локальних актів, де йтиметься про штрафи, бо це суперечить закону.

Відраховувати із зарплати припустимо лише, щоб покрити заборгованість працівника підприємству, і тільки у випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 127 КЗпП). Але в жодному нормативному акті немає підстав для відрахування за «запізнення, порушення дисципліни, неохайний вигляд» тощо. 

Роботодавець має право притягнути працівника до матеріальної відповідальності лише за шкоду, заподіяну підприємству з його вини. Тоді працівник відповідатиме грошима — у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальну відповідальність понад середній місячний заробіток допускають лише у випадках, зазначених у законодавстві (ст. 132 КЗпП).

Інструмент впливу на недбайливих працівників, передбачений законом, — це дисциплінарне стягнення. Стаття 147 КЗпП дозволяє лише два варіанти: оголосити догану або звільнити.