Спадковий договір

Окрім спадкування за заповітом та за законом, майно може перейти до іншої особи після смерті власника і на підставі спадкового договору.

Згідно норм цивільного законодавства за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Слід зазначити, що на відносини зі спадкового договору не розповсюджується правило щодо обов’язкової частки в спадщині. А отже, жодні інші особи-спадкоємці, не зможуть претендувати на долю у спадщині.

Право власності на майно відчужувача переходить до набувача лише з моменту смерті відчужувача. А відчужувач зберігає за собою до смерті право власності на це майно.

На майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус накладає заборону відчуження. 
Таким чином, уклавши спадковий договір, відчужувач втрачає право розпорядження майном, в зв'язку з накладеною забороною, наприклад, не зможе його продати або подарувати. Проте відчужувач продовжує володіти та користуватися ним. 
Крім того, визначивши долю права власності на майно, шляхом укладення спадкового договору, відчужувач вже не має права скласти щодо цього майна і заповіт. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. 
Також спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах: