Дитячі автокрісла - необхідність чи забаганка

Дитячі автокрісла - необхідність чи забаганка

Роз'яснення надано суддєю-спікером Скадовського районного суду Херсонської області.

В Україні Правила дорожнього руху (далі - ПДР) регулюють питання перевезення пасажирів і, зокрема, дітей з метою забезпечення їх безпеки у разі настання ДТП.

Так, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки (підпункт «в» пункту 2.3 ПДР).
ПДР забороняє перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку,
-  у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу;
-  на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів;
-  на задньому сидінні мотоцикла та мопеда;
-  дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля;
-  організовані групи дітей у темну пору доби (підпункти «б», «в», «г» пункту 21.11 ПДР).

Відповідальність за порушення правил перевезення дітей
Донедавна законодавством у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не було передбачено жодної відповідальності за порушення вказаних положень ПДР України. Така відповідальність могла наставати хіба що за статтею 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) у вигляді попередження.

29 жовтня 2019 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей», який набув чинності 20 листопада 2019 року.

Цим Законом статтю 121 КУпАП доповнено двома новими частинами:
1) порушення правил перевезення дітей (про які йдеться у пункті 21.11 ПДР) тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі тридцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.) (частина 10 статті 121 КУпАП);
2) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною десятою цієї статті тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.)  (частина 11 статті 121 КУпАП).

Чи йде мова саме про автокрісла?
Нажаль, законодавець не надав визначення що таке «спеціальні засоби, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачені конструкцією цього транспортного засобу». І це становитиме складнощі при оформленні та розгляді співробітниками патрульної поліції матеріалів про порушення правил перевезення дітей, а також може бути підставою для оскарження таких постанов в судовому порядку.
Очевидно, що мова йде про дитячі автокрісла та бустери. Однак, за відсутності законодавчого регулювання, такими спеціальними засобами можуть вважатися будь-які пристосування які дозволяють підняти на достатню висоту та надійно зафіксувати дитину ременями безпеки і убезпечити її від отримання травм чи загибелі у разі настання ДТП.

Згідно Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (далі - Правила), водії таксі та автобусів зобов'язані, виконувати  вимоги та не порушувати вимог ПДР (пункти 147, 150, 154 Правил).
Натомість, пасажир таксі має право перевозити  на  руках  дитину дошкільного віку на задньому сидінні (пункт 156 Правил). А пасажир автобуса має право безоплатно перевозити з собою одну дитину віком  до  шести років без права зайняття нею окремого місця (пункт 159 Правил). Вказані положення не передбачають обов’язкового використання спеціальних засобів, про які йдеться в ПДР.
Звичайно, з метою убезпечення травмування дітей, оптимальним була б наявність в автобусах чи таксі дитячих автокрісел чи бустерів. Однак, згідно Правил, пасажири мають право вимагати від водіїв таксі чи автобуса перевезення ними дітей без наявності вказаних спеціальних засобів.

Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах: