Відсторонення працівника від роботи

Відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: 
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 
- відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; 
- в інших випадках, передбачених законодавством.

Слід розуміти, що відсторонення від роботи це не припинення трудових відносин працівника з роботодавцем, це тимчасовий не допуск працівника до виконання своїх трудових обов’язків.

Про відсторонення працівника видають наказ або розпорядження керівника підприємства, установи чи організації, з яким обов'язково ознайомлюють працівника. При цьому, у разі незгоди із таким рішенням, працівник має право оскаржити відповідний наказ.

За загальним правилом, у разі відсторонення від роботи заробітна плата не зберігається, оскільки працівник не виконує роботу у цей період. Проте, законодавство передбачає окремі випадки, коли зарплата у разі відсторонення від роботи зберігається або працівникові виплачується допомога за кошти Фонду соцстрахування (зокрема, у випадку коли відсторонюються від роботи особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або особи, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування).
У разі, якщо працівником не будуть виконані вимоги, що стали причиною відсторонення від роботи у встановлений наказом термін - роботодавець може притягнути такого працівника до дисциплінарної відповідальності, навіть і розірвати трудовий договір з ним.

Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах: