Основне про заповіт.
Відносини між родичами складаються по різному. Якщо ми бажаємо попіклуватися про своїх близьких у майбутньому, є сенс скласти заповіт.
Згідно із нормами цивільного законодавства України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином - дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правові наслідки заповіту виникають тільки після смерті особи, яка його склала – заповідача.
- Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
- Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
- Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
- Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України, а саме: якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
- Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України.
- Заповіти підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
- Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України).
Відповідно до ст. 1254 ЦК України заповідач має право:
1. у будь-який час скасувати заповіт;
2. у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
3. у будь-який час внести зміни до заповіту
!! Слід пам’ятати, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним !
Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 ЦК України.
!! Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його оформи та посвідчення, є нікчемним (частина перша статті 257 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Якщо Ви вирішили звернутися до суду про скасування заповіту, слід врахувати наступне:
- ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦК України;
- ч. 6 ст.81 ЦПК України – доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
- ч. 1 ст. 76 ЦПК України – доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
- ч.1 ст. 77 ЦПК України – належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування;
- ст. 79 ЦПК України – достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи;
- ч. 1. Ст. 80 ЦПК України – достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;
Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах:
