Матеріальна відповідальність працівника
Матеріальна відповідальність працівника настає не лише тоді, коли існує договір про можливість притягнення до неї. Існують види матеріальної відповідальності, при застосуванні яких мають бути дотриманні вимоги Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
КЗпП України вказує на те, що нести матеріальну відповідальність мають як працівники, так і керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники.
Працівник може притягуватися за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.
Керівник або його заступник можуть бути притягнуті за шкоду підприємству, установі, організації заподіяну зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям. Розмір матеріальної відповідальності – розмір заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Види матеріальної відповідальності:
- обмежена (ст.133 КЗпП України);
- повна (ст.134 КЗпП України);
- колективна (бригадна) (ст.1352 КЗпП України);
- підвищена матеріальна відповідальність (Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей»).
Обмежену - працівники несуть у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Повну - працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, які зазначені у ст. 134 КЗпП України.
Відповідно до ст.1351 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та:
1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов’язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами власника або уповноваженого ним органу, наданими йому для виконання роботи.
Важливо знати, що обов'язок доводити обставини заподіяної шкоди, тобто наявність зазначених юридичних фактів, покладається на роботодавця.
Під час оформлення трудових правовідносин слід бути уважними як працівнику, так і роботодавцю та слідкувати за документами, які підписуються в ході виникнення даних правовідносин. Оскільки може виникнути будь-яка життєва ситуація. Якщо є підстави притягнення до матеріальної відповідальності працівника або ж навпаки, то певна річ, що головною умовою при цьому має бути дотримання трудового законодавства України.
Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах:
facebook: facebook.com/blogpravatg/
telegram: t.me/blogprava (https://t.me/joinchat/AAAAAEnMoJNqjWUqOt_cAw)
