Як діяти, якщо Вас образили у соціальних мережах?

У сучасному світі з’ясування стосунків за допомогою соціальних мереж набирає популярності. Публічна критика тієї чи іншої діяльності стала звичним явищем. Бажання свої думки довести до великої кількості людей через соціальні мережі набуло нечуваних розмірів. Частішою стає ситуація, коли в соцмережах публічно викладаються описи вчинків чи рис характеру, які особі не притаманні, а саме спричинено образу чи наведено наклеп.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Відповідно до ст. 34 та ст.68 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 ЦК фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

В Законі України «Про інформацію» зазначено, що інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.09 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пунктом 19 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.09 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з’ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Отже, в чому ж різниця між оціночним судженням, наклепом, образою та як діяти людині у такій ситуації?

Образа – це зневажливе висловлювання чи вчинок, які  спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття душевного болю. Образа може бути завдана як публічно, так і у відсутність людини, на яку вона спрямована. Згідно статей 3,28 Конституції України йдеться мова про те, що честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також проголошується право кожного на повагу до його гідності.

Що ж робити людині, коли її честь та гідність були ображені? Вона в праві звернутись до суду з позовом про захист честі та гідності (стаття 23 Цивільного кодексу України та ст.32 Конституції України).  Без доказів (хіба що кривдник сам визнає свою вину) довести щось буде важко, тому Вам потрібні у такому випадку свідки, копію сторінок (скріншоти), публікації з образами у соціальній мережі.

Інколи публікації наклепницького та образливого характеру можуть завдати шкоду здоров'ю. Якщо внаслідок дій кривдника стан Вашого здоров’я погіршився настільки, що Ви втратили можливість нормально жити і працювати, приєднуйте до позову довідку від лікаря і зможете вимагати відшкодування матеріальних збитків за лікування, моральну шкоду.  Розмір грошового відшкодування залежить від чималої кількості факторів: ступеня вини відповідача, характеру правопорушення, ступеня шкоди, завданої потерпілому, та доказів, які надали сторони у ході судового процесу, ряду інших обставин.

Не залишайте просто так любителів спаплюжити Ваше добре ім’я, звичайно, що суд – не місце для шоу, а для з’ясування правди та відстоювання  прав людини. Нюансів у таких справах дуже багато, проте ми окреслили основні важливі моменти, які варто знати кожній людині.

Наклеп: це юридичний термін, який означає поширення свідомо неправдивих вигадок, які ганьблять особу чи групу осіб . Наклеп – це завжди неправдиві факти (з прізвищами, відомостями про особу від конкретної особи чи іншого джерела інформації), а от оціночні судження є лише припущеннями, думками певних осіб. В кримінальному законодавстві України до 2001 р. наклеп був умисним злочином приватного обвинувачення (за деякими винятками). Після введення в дію нового Кримінального кодексу України наклеп декриміналізували.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах: