Договір на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт: права, обов’язки та відповідальність сторін

Відповідно до ст.892 Цивільного Кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Однією з істотних умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт є його сторони. Сторони зазначеного договору називаються подібно до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником.

Замовником може бути будь-яка фізична і юридична особа. Це можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також будь-які юридичні особи незалежно від їх постійного місцезнаходження. Якщо замовником є фізична особа, то вона має бути дієздатною. Замовником можуть бути органи державної влади і управління, а також приватні юридичні особи.

Виконавцем може бути будь-яка фізична і юридична особа. За загальним правилом, виконавцями виступають науково-дослідні, проектно-конструкторські, конструкторські та технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Виконавцями можуть бути підприємства, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

Права виконавця чітко визначені ст. 893 та ст. 896 Цивільного Кодексу України.

Договором може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам.

Обов'язки виконавця за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт встановлені ст. 897 Цивільного Кодексу України, зокрема:

По-перше, виконавець повинен виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результати у строк, встановлений договором. Якщо в процесі виконання роботи буде створено об'єкти промислової власності або використано ці об'єкти, права на які належать третім особам, виконавець зобов'язаний додержуватись вимог чинного законодавства. У разі, якщо покладення виконавцем проведення окремих робіт (завдань, етапів, тощо) на інших осіб (наприклад, спеціалізовані організації) виконавець бере на себе відповідальність перед замовником за їх дії.

По-друге, виконавець повинен додержуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності. Він зобов'язаний негайно вжити необхідних заходів для правової охорони одержаних результатів, які можуть бути визнані об'єктами права промислової чи літературної власності і підпадати під охорону законодавства про інтелектуальну власність, а також повідомити про це замовника. Якщо договором передбачено, що право інтелектуальної власності на ці результати належатиме виконавцеві, то він зобов'язаний видати замовникові ліцензію на право використання зазначених науково-технічних результатів. Виконавець в процесі виконання договорів науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має суворо додержуватися виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності третіх осіб, або які належать іншим особам. Виконавець зобов'язаний забезпечити патентну чистоту своїх результатів, тобто щоб ці результати не порушували патентних прав третіх осіб. У деяких випадках здійснюють експертизу створеної виконавцем науково-технічної продукції на патентну чистоту.

Якщо ж договором виникнення у замовника прав інтелектуальної власності на результати робіт не передбачено, обов'язок виконавця не порушувати прав інтелектуальної власності діє в тих межах, в яких визнають за замовником певні права інтелектуальної власності на результати робіт.

По-третє, виконавець повинен утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержуваних при виконанні робіт. Такий обов'язок обумовлений, в першу чергу, дотриманням умов про конфіденційність. Публікація науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт, є способом використання об'єкта права інтелектуальної власності. ч.3 ст. 897 ЦК України позбавляє виконавця права на публікацію науково-технічних результатів.

По-четверте, виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника. Правовій охороні підлягають об'єкти авторського права, конфіденційна інформація, що є результатом робіт, об'єкти промислової власності, права на які належно засвідчені. Виконавець зобов'язаний вживати заходів для захисту одержаних результатів робіт, якщо це не зачіпає права та інтереси замовника.

По-п'яте, виконавець повинен своїми силами та за свій рахунок допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть викликати відступи від техніко-економічних показників, передбаченого у технічному завданні замовника або у договорі. Сторони вправі встановити строк, протягом якого можливе або виявлення недоліків в технічній документації, або пред'явлення до виконання відповідних претензій. Якщо такі строки не встановлені, підлягають застосуванню загальні правила, відповідно до яких позов до особи, яка порушила право, може бути пред'явлений, в межах позовної давності тривалістю три роки, а перебіг цього строку починається від дня, коли замовник довідався або міг довідатись про порушення своїх прав. Цей обов'язок спрямований на забезпечення належної якості виконуваних робіт. Оскільки виконавець повинен виконати роботи відповідно до поставлених перед ним завдань, якщо є його вина у певних упущеннях, які можуть вплинути на результат, він зобов'язаний самостійно їх усунути.

По-шосте, виконавець зобов'язаний інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу. Це обумовлено тим, що сторони повинні прийняти рішення стосовно подальших дій. Тому до отримання від замовника необхідних вказівок виконавець змушений призупинити роботи. В договорі може бути зазначений конкретний строк, необхідний для відповіді замовника.

Відповідно до ч.1 ст.896 ЦК України замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором.

Обов'язки замовника за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт встановлені ст. 898 ЦК України, зокрема:

По-перше, замовник повинен видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт. Безумовно, замовник повинен чітко поставити перед виконавцем задачу. Тому технічне завдання є невід'ємною частиною договору і визначає технічні, економічні та інші параметри і нормативи, відповідно до яких відбувається виконання договірних робіт і оцінка отриманих результатів. Підготовка технічного завдання може бути покладена і на виконавця, за згодою замовника.

Одночасно з переданням технічного завдання погоджується програма з техніко-економічними показниками, яким повинен відповідати очікуваний результат роботи. При виконанні науково-дослідних робіт у завданні чітко визначається їх тематика.

По-друге, замовник мусить передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію. Тобто надання відомостей, що будуть підґрунтям для проведення робіт виконавцем. Інформація має відповідати дійсності і бути достатньою для виконання роботи. Крім наданих вихідних даних, замовник повинен у процесі виконання договору повідомляти інформацію, що стала у подальшому йому відома і яка може вплинути на результат робіт. Тому в договорі має бути чітко визначено обсяг, характер, строки і форми інформації, яку має надавати замовник. При цьому інформація має бути достовірною і достатньо повною для виконання роботи. За достовірність інформації відповідає замовник.

По-третє, прийняти виконані роботи і оплатити їх. Безумовним обов'язком замовника є оплата роботи. Відповідна оплата проводиться за обумовленою в договорі ціною.

Замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплатити її вартість. Оплата роботи проводиться відповідно до погодженого кошторису та схвалені замовником інші передбачені договором витрати. В оплату входять встановлені сторонами надбавки (знижки) за дострокове виконання робіт поліпшення техніко-економічних показників, проведення виконавцем варіантних дослідів та інші передбачені договором умови. Здача і прийняття роботи проводиться за спеціально виробленою і погодженою сторонами процедурою. Виконавець повідомляє замовника про виконані окремі етапи чи повністю роботу і подає йому акт здачі-приймання з доданням додатків, зокрема звіту про виконану роботу, комплекту наукової, технічної, конструкторської, технологічної та іншої документації, протоколу комісії з прийняттям дослідних зразків нових виробів (нової техніки) та ін.

Відповідальність замовника за порушення умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт визначена ст. 899 ЦК України, а саме:

• Якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором.
• Якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.

Відповідальність виконавця за порушення умов договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт визначена ст. 900 ЦК України, а саме:

• Виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
• Виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором. Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, встановлених законом.

Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах:

facebook: facebook.com/blogpravatg/

telegram:  t.me/blogprava (https://t.me/joinchat/AAAAAEnMoJNqjWUqOt_cAw)