Договір довічного утримання. Основні деталі
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона передає у власність другій стороні житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність, взамін на довічне матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.
Сторонами в договорі довічного утримання є відчужувач та набувач.
Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.
В договорі довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми.
Особливості договору:
- майно переходить у власність набувача, проте розпоряджатися таким майном набувач за життя вiдчужувача не зможе, оскільки при посвідченні договору довічного утримання накладається заборона відчуження майна в установленому порядку;
- зобов’язання з довічного утримання мають особистісний характер, оскільки встановлюються щодо конкретно визначеної фізичної особи;
- договір довічного утримання може бути укладений на користь третьої особи, якій набувач повинен надати довічне утримання та догляд;
- цей договір носить тривалий характер та вимагає від набувача постійного і систематичного виконання своїх обов’язків.
Предметом договору може бути:
- житловий будинок або його частина.
- квартира або її частина.
- інше нерухоме майно.
- рухоме майно, що має значну цінність.
Відповідно до законодавства, набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
Згідно з договором довічного утримання, комунальні платежі повністю оплачуються набувачем.
Кредитори набувача не мають права звернути стягнення на майно набувача, передане за договором довічного утримання протягом життя відчужувача.
Із правом власності на майно до набувача переходить і ризик випадкової загибелі речі. Випадкова загибель майна не звільняє останнього від обов’язків, покладених на нього договором.
Законодавством передбачена можливість заміни набувача.
Сторони в договорі довічного утримання можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві.
Договір довічного утримання може бути розірваний на підставі рішення суду, на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків.
Набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі.
У випадку припинення дії договору внаслідок невиконання або неналежного виконання набувачем обов’язків за договором довічного утримання передбачена можливість повернення відчужувачу майна.
У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.
Дар'я Аккерман, адвокат.
Підписуйтесь на мене в соціальних мережах:
